ПА́ЗЕЛЕНЬ, і, ж. Домішка зеленого кольору, зелений відтінок, зелені просвіти у забарвленні або пофарбуванні чого-небудь. Он з-за лісу віліса пазелень знайома (Мур., Весілля.., 1949, 54); Перша пазелень на схилах Поміж торішньої трави… (Перв., І, 1958, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 15.