ПАЙДА́, и́, ж., діал.
1. Приношення, дарунок. Попові у піст саме, значить, пайда йшла (Сл. Гр.).
2. Щастя, талан. Як нема пайди, то й з хати не йди (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 16.