ПА́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Палити люльку. Він дивився в один чорний сук на помості і поволі пакав люльку на короткім цибусі (Фр., І, 1955, 156); Не промовляючи до нікого слова, пакав [Павло] із люльки (Коб., ІІІ, 1956, 480).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 17.