ПАЛАТАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, лінгв.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до палаталізува́ти.
2. у знач. прикм. Такий, що зазнав палаталізації; пом’якшений (про звуки мови). Палаталізовані звуки — приголосні звуки, при вимові яких основна артикуляція супроводиться додатковим піднесенням середньої частини спинки язика до твердого піднебіння (Сл. лінгв. терм., 1957, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 21.