ПА́ЛИВО, а, с. Горюча речовина (дрова, вугілля, нафта, газ і т. ін.), яка використовується для одержання теплової енергії, тепла. Щоб запалити в печі, треба було перше назбирати сухого ломаччя, бо готового палива не було (Коцюб., І, 1955, 67); Потяг стояв довго — все запасався паливом (Ю. Янов., І, 1958, 69); Основні види твердого палива — це викопне вугілля, торф, горючі сланці (Хімія, 9, 1956, 123).
ПА́ЛИВО… Перша частина складних слів, що відповідає слову па́ливо, напр.: паливомі́р, паливопода́ча, паливопрові́д, паливоспожива́ння.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 27.