ПА́ЛКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до палки́й. Енергія, що нею пройнято було всю його постать, врода, палкість, щирість — все це надзвичайно вражало дівчину (Гр., II, 1963, 28); Не пам’ятаючи себе від радості, головнокомандувач схопив здивованого кур’єра у свої цупкі обійми й розцілував з палкістю вперше закоханого (Добр., Очак. розмир, 1965, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 32.