ПАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Позначати паличками, кілочками яке-небудь місце, межі якоїсь ділянки. Вкінці удався [Густав] й на поле, взявши з собою мапу і шнур, міряв, бродив, палькував.. кождий ступінь (Фр., III, 1950, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 34.