ПАМПУ́ШКУВАТИЙ, а, е. Який нагадує собою пампушку; пухкий. — Дуже приємно, — з гідністю підводиться гість і через стіл простягає випещену, пампушкувату руку (Стельмах, Правда.., 1961, 222); — Здоров, здоров! — Пампушкувате обличчя Гопка розпливлось у робленій посмішці з прихованим у ній злом, гнівом, глузливістю… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 37.