ПАННО́, невідм., с.
1. Картина, барельєф і т. ін. тематичного або декоративного характеру, що кріпиться звичайно до стіни. Соколов глянув на стіну. На добру сотню метрів тяглося величезне мозаїчне панно. Його було складено з шматочків фарфору (Собко, Запорука.., 1952, 35); Великий інтерес викликає в учнів виготовлення декоративних і наукових панно і настінних гербаріїв з сухих квітів і листя (Гурток "Умілі руки..", 1955, 142).
2. Частина стіни або стелі, обрамлена орнаментом чи ліпленням і звичайно заповнена живописним зображенням або скульптурним рельєфом. Вдало вирішене декоративне оформлення вестибюля. Панно двох великих залів, розташованих по його обидва боки, мають самостійне і навіть домінуюче художнє значення (Мист., 3, 1965, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 47.