ПАНОРА́МА, и, ж.
1. Вид на місцевість згори, на далекий простір. Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір в початках дня (Хотк., II, 1966, 154); Вони перепливли на другий берег, зійшли на гору, і така чудова панорама відкрилася перед їхніми очима, що обидва замовкли (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 347); Широка панорама степу з горба. За півкілометра, може, звідціля, за чорними парами, на неоглядній площині — комбайнами жнуть (Головко, І, 1957, 341); // Видовище чого-небудь на великому, широкому просторі (про будівлі, споруди і т. ін.). Перед ними за Дніпром з’явилась чарівнича, невимовно чудова панорама Києва (Н.-Лев., І, 1956, 336); З висоти валу видно всю панораму робіт. Але де ж саме проляже траса каналу? (Гончар, Тронка, 1963, 190); Машина вихопилась на гору, і перед очима відкрилася широка панорама рудника (Гур., Життя.., 1954, 151).
2. Картина, на якій плоский живописний фон поєднується з об’ємним предметним переднім планом. Увійшовши в майстерню дядька Федора, ми з дива і очі витріщили — над курятником висіла панорама пекельного страшного суду (Ковінька, Кутя.., 1960, 8).
3. перен. Показ широкої картини життя у мистецькому творі або в літературі. — Поет дає нашій уяві далеко більшу задачу, малює їй не одну сцену, не одну постать, а звичайно цілі, не раз безмежно широкі панорами (Фр., XVI, 1955, 284); Від драматургів глядач вимагає відтворення не дрібних камерних чи водевільних ситуацій, а показу великої панорами життя народу (З глибин душі, 1959, 117); // Сукупність творчих засобів, що є в розпорядженні того чи іншого виду мистецтва, окремого митця і т. ін. Театральна спадщина Лисенка розгортає широку панораму різноманітних форм і видів балетної музики, призначеної для оперної сцени (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 37); // Твір мистецтва або літератури, який показує життя широко і всебічно. Треба відзначити, що елементи живопису і, особливо, музики надзвичайно сильні в його [Т. Шевченка] творчості. Як інакше назвати, коли не чудовою мальовничою панорамою, його "Сон" (Рильський, III, 1955, 252); Під впливом живопису з’являються і такі жанри в прозі початку XX ст., як "акварель", "нарис", "етюд", "малюнок", "панорама", "силует" тощо (Рад. літ-во, 7, 1965, 23).
4. Великих розмірів картина з рельєфним переднім планом, вміщена всередині круглого освітленого зверху приміщення, що дає глядачеві ілюзію реального виду. Кожен, хто хоч на один день потрапить до міста, в першу чергу прагне познайомитися з панорамою "Оборона Севастополя 1854 — 1855 рр." та діорамою "Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 року" (Рад. Укр., 23.VІІ 1965, 3); // Приміщення для демонстрації такої картини. Вдалині, над синіми просторами моря, підносилось місто, увінчане величною будівлею панорами (Трип., Дорога.., 1944, 48).
5. Картина, малюнок, розгляд яких через спеціальні скельця або скло дає враження об’ємності, рельєфності, перспективи.
6. Оптичний прилад біля гармат, який дає можливість бачити будь-яку точку на 360° навколо і вимірювати кути на місцевості. Глянув [Іраклій] і застиг приголомшений: припавши головою до прицільної панорами, Семен не цілився вже (Головко, І, 1957, 288); Одна за одною чотири гармати стали вряд на бугрі. Вже поодлітали назад передки з кіньми, і наводчики взялися до панорам (Ю. Янов., І, 1958, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 48.