ПАНСІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до пансіоне́р. Лишіть се для пансіонерок і для акторів. Нам, старим, зовсім не випадає грати комедію (Фр., VII, 1951, 65); — Так не можна: одній душі перевчити всю науку. Треба всім потрошки — бо то хліб, — повчала [бабка] свою люблену пансіонерку (Кач., II, 1958, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 49.