Слово "пантеон" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАНТЕО́Н, у, ч.

1. Храм, присвячений всім або багатьом богам у стародавніх греків і римлян. [Прісцілла:] А звідки ж ти рятунку світу ждеш? Та ж ти не поклоняєшся віддавна нікому з тих богів, що в пантеоні (Л. Укр., II, 1951, 352); // Сукупність усіх божеств в якій-небудь політеїстичній релігії. Херсонесці запозичили культ Діви у таврів; греки взагалі з надзвичайною легкістю приймали в свій пантеон іноземних богів, особливо таких, які були їм зрозумілі і близькі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 306).

2. Усипальниця, місце поховання видатних людей. Його [архітектора] покликання — пантеони, павільйони, палаци культури, .. санаторії з безліччю колон, пілястрів і класичних урн (Довж., Зач. Десна, 1957, 542).

3. перен. Збірка, сукупність гідних пам’яті творів мистецтва або літератури, фактів історії, імен. Тільки в радянський період, як письменник, співзвучний пролетарській, соціалістичній ідеології, знайшовши почесне місце в пантеоні славних попередників Жовтня, І. Франко здобув широку популярність (Рад. літ-во, 4, 1958, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 50.