ПАНТО́ФЛІ, фель і ів, мн. (одн. панто́фля, і, ж. і панто́фель, фля, ч.). М’які кімнатні туфлі, звичайно без закаблуків. Вона, вигідніше сівши в невеличке кріселко і простягти свої маленькі ніжки, обуті в шовкові пантофлі, прийняла журливо-поважний вид (Хотк., І, 1966, 51); Він хитнув ногою, і пантофля звалилася. Всі побачили голу ніженьку, навіть без шкарпеток (Крим., Вибр., 1965, 346); * Образно. — Ви можете уявити корабель, і не якусь там річкову пантофлю, а величезний океанський лайнер, зроблений не зі сталі, а з легкої пластмаси? (Собко, Справа.., 1959, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 51.