ПАНІМА́ТОЧКА, и, ж., заст. Пестл. до паніма́тка. Пішла [стара] в хату. Старости привіталися, поцілували її в руку. — А раді гостям, паніматочко? (Федьк., Буковина, 1950, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 46.