Слово "папір" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАПІ́Р, ч.

1. род. пе́ру. Матеріал для писання, друку, малювання і т. ін., виготовлений з ганчіркової, деревної та іншої маси. —На другому вікні стояли інші Квіти: З паперу зроблені і шовком перевиті (Гл., Вибр., 1951, 63); Співробітники при своїх бюрках мовчки кінчать кождий свою роботу. Чути скрип пер, шелест паперу (Фр., IV, 1950, 31); Інститут фізико-органічної хімії Академії наук Білоруської РСР розробив технологію виробництва паперу з верби (Хлібороб Укр., 2, 1966, 19); * У порівн. Вона [дівчина] була дуже гарна — біла, як папір, червона, як ягода (Вовчок, VI, 1956, 251); // Такий матеріал із спеціальними домішками. До механічних засобів боротьби з мухами належать скляні і сітчасті мухоловки та липкий папір (Підручник дезинф., 1953, 224).

Ла́кмусовий папі́р див. ла́кмусовий.

На папе́рі — у вигляді письма, чого-небудь записаного, але не виконаного. Ох, тії поети мудріші на папері, як у житті! (Л. Укр., III, 1952, 700); Папі́р ви́тримає — написати можна будь-що (звичайно про що-небудь безглузде або нездійсненне). [Степан:] План можна створити який завгодно і як завгодно. Папір витримає (Корн., II, 1955, 89); Папі́р перево́дити (тра́тити, витрача́ти, ви́тратити і т. ін.) писати без потреби, без користі або невміло. На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Шевч., II, 1963, 264); Переклада́ти (перекла́сти, перено́сити, перенести́ і т. ін.) на папі́р — писати про що-небудь, описувати щось. Не знаю, чи воно [оповідання] вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений (Коцюб., ІІІ, 1956, 402); Є трохи [літературного добра].., у голові і серці гвіздком стремить, а виявити його — переложити на папір — нема часу (Мирний, V, 1955, 382); Проси́тися (проха́тися) на папі́р — що-небудь варто записати, описати. До людського горювання Скрізь я прислухався, — Сумний голос безталання На папір прохався (Граб., І, 1959, 583); Як на папе́рі спи́саний [став і т. ін.] щось стало добре видно. [Самрось:] От бачиш, який я справний?.. — В мент вродився, як на папері списаний (Кроп., II, 1958, 27).

2. род. пе́ра і пе́ру, розм. Письмовий документ офіційного характеру. Прихильне писарча нищечком дало йому копію з паперу, що волость послала начальникові про його (Гр., II, 1963, 378); — Гляди-но мені, не забудь виправити в них папера, — повчав Хома їздового.. Йшлося про порожняк-тару,.. яку треба було здати в боєпостачання, виправивши натомість відповідного "папера", тобто розписки (Гончар, III, 1959, 416); // Особистий документ; посвідчення про місце служби, народження і т. ін. — Ти ж подумай, моя кришечко Оленко, як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає?.. Тебе всяка судова погань заарештує (Куліш, Вибр., 1969, 277).

Ці́нні папе́ри — векселі, облігації і т. ін. Вкладники державних трудових ощадних кас і кооперативних організацій можуть вказувати цим касам і організаціям осіб, яким слід видати вклад як грошовий, так і в цінних паперах в разі смерті вкладника (Цив. кодекс УРСР, 1950, 70).

3. тільки мн. Аркуші з рукописним текстом. Про се подам звістку хіба восени, коли перегляну свої папери дома та побачу, що там є (Коцюб., III, 1956, 121); — Чого прибіг? — запитав він, не відриваючись від паперів (Тют., Вир, 1964, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 56.