ПАРАТА́КСИС, у, ч., грам. Синтаксичний зв’язок самостійних речень, які йдуть безпосередньо одне за одним і не об’єднані сполучниками в складне підрядне речення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 66.