ПАРЕ́З, у, ч. Неповний параліч, що характеризується ослабленням активної рухової функції м’язів. Високопродуктивні корови дуже часто після отелення хворіють на родильний парез (Хлібороб Укр., 3, 1966, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 68.