ПАРОВИ́ЧНЯ, і, ж., розм. Приміщення, в якому встановлено паровик (у 1 знач.). З паровичні вихлопувалася біла пухнаста пара (Панч, Синів.., 1959, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 73.