ПАРОПЛА́ВСТВО, а, с.
1. Установа, що керує пароплавним транспортом. В Чорноморському пароплавстві за роки семирічки вантажопідйомність флоту зросла майже в два рази (Роб. газ., 18.III 1965, 1); Чи потрібен він ще пароплавству, бодай на портову службу чи на роль капітана-наставника? (Гончар, Тронка, 1963, 215).
2. Рух пароплавів по водних шляхах, перевезення пасажирів і вантажів на пароплавах. З ініціативи Бутакова на Аральському морі було заведено пароплавство (Видатні вітч. географи.., 1954, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 75.