ПАРТНЕ́РКА, и, ж. Жін. до партне́р. Він намацував хибкі місця партнерки, та ось вона зробила непередбачений хід і разом зайшлася переможним сміхом. — Шах! (Коцюба, Нові береги, 1959, 50); Колись, по-стародавньому обутий І вдягнений, він полонез водив, З-під носа у найкращих женихів Вихоплював партнерку до мазуру (Рильський, II, 1956, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 80.