ПАРУСИ́НА, и, ж.
1. Груба, цупка льняна або напівльняна тканина, з якої шиють паруси, а також чохли, спецодяг, намети і т. ін. Обпершись на високий і товстий з парусини зонтик, він стояв проти халабуди (Мирний, III, 1954, 265); Штани на ньому були.. з якоїсь вицвілої парусини (Збан., Сеспель, 1961, 14).
2. перен., розм. Одяг з цієї тканини. Діти топчуть його стежину. Виростають майстри нові — в рукавицях і парусині то підручні, то горнові (Рудь, Дон. зорі, 1958, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 82.