ПА́РУСНИЙ, а, е.
1. Прикм. до па́рус 1.* Образно. Стихають крила парусні (Мал., З книги життя, 1938, 77); // Признач. для пошиття, виготовлення парусів. Парусні нитки; // Оснащений парусом, парусами (про судна). Канонерка вивісила стільки нових полотнищ, що одразу ніби зробилася екзотичним парусним кораблем (Ю. Янов., II, 1958, 109); Парусні яхти катають гостей по морю (Гончар, II, 1959, 44).
2. Стос. до суден, оснащених парусами. Наш парусний флот не міг вистояти проти їхнього парового (Кучер, Дорога.., 1958, 112); Природні.. умови треба використовувати якнайповніше, всіляко культивуючи моторний, гребний і парусний спорт, плавання, різні спортивні ігри та змагання (Рад. Укр., 14.VII 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 82.