ПАРФУ́МИ, ів, мн., рідко. Те саме, що духи>́. Гордо і черство попрощалось панство з молодими і посунуло в двері, зоставивши по собі в гостинній [вітальні] пахощі дорогих парфумів (Н.-Лев., І, 1956, 222); — Колись до війни у нас були парфуми "Альпійський луг". Я їх одного разу подарував Мусі на іменини (Гончар, III, 1959, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 82.