ПАРХА́ТИЙ, а, е, розм. Хворий на пархи, вкритий пархами. Назирив він коненя мале, сухе та таке пархате, що аж гречкою усипане (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 83.