ПАСАЖИ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до пасажи́р; належний пасажирові. Пасажирський багаж; // Признач. для перевезення пасажирів. Вдень ми подавали пасажирські вагони на станцію (Сміл., Сашко, 1957, 57); Китобійна база складається з вантажного судна, танкера, рефрижератора і великого пасажирського пароплава (Наука.., 8, 1959, 17); Пасажирський поїзд; // у знач. ім. пасажи́рський, кого, ч., розм. Поїзд, що перевозить пасажирів. [Ганна:] Незабаром пройде пасажирський, а після нього прибуде товарний (Мороз, П’єси, 1959, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 84.