ПАСЛІ́Н, льо́ну, ч.
1. Дикоростуча трав’яниста або чагарникова рослина родини пасльонових. Фіолетовий паслін звісив над нею свої ягідки (Коцюб., II, 1955, 265); Берег заріс кущами верболозу і пасльоном (Коп., Як вони.., 1948, 59).
2. Те саме, що пасльо́нові (див. пасльо́новий 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 87.