ПАСПАРТУ́, невідм., с. Спеціальна картонна рамка з вирізом або підклейка під фотознімок, гравюру. Неквапно розв’язавши тасьомки, він добув з неї [теки] наліплену на паспарту велику фотографію (Рибак, Час.., 1960, 24); // Аркуш картону або цупкого паперу, на який наклеюються ілюстрації в книжках, журналах і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 89.