ПАСТЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до пасте́ль 1. Пастельний олівець; // Виконаний пастеллю. Відомо, що Гоголь у ніжинський період не тільки створював пастельні картинки, але й під керівництвом Павлова писав декорації для гімназичних вистав (Мист., 3, 1963, 29).
2. перен. Неяскравого, м’якого тону (про кольори, забарвлення). Приваблює райдуга розцвіток — і яскраві, соковиті, і м’які, пастельні (Рад. Укр., 12.VII 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 89.