Слово "патлач" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПАТЛА́Ч, а́, ч., розм.

1. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. Зроду-звіку не оддам своєї Насті за духовного, за якогось патлача та бороданя (Н.-Лев., III, 1956, 216); Патлач не відгукнувся, він був уже далеко (Чаб., Балкан. весна, 1960, 188).

2. Тварина з довгою, густою шерстю. — Діду! — каже Мелася, — у нас ведмідь був.. — А щоб ти не діждав вже довіку меду й покуштувати, лихий патлачу! — проклинав дід, підносячи та ставлячи вуллі, як треба (Вовчок, І, 1955, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 94.