ПАТОЛО́ГІЯ, ї, ж.
1. Наука, що вивчає хворобливі процеси в організмі людини і тварини. Сучасній патології відомі близько 100 інфекційних хвороб, які уражують людину (Мед. ж., XXIV, 6, 1954, 114); Баба [виліковує] всілякі хвороби: й хірургічні, і внутрішні, й хвороби на очах.. Я вже не кажу про такі хвороби, яких ви ні в якій патології не знайдете (Вишня, І, 1956, 21).
2. Відхилення від норм життєдіяльності організму. До патології новонароджених належать: 1) пошкодження при родах, 2) аномалії і природжені пороки розвитку, 3) різні захворювання (Хвор. дит. віку, 1955, 10).
3. перен., книжн. Потворно-ненормальне відхилення від норми. Патологія капіталістичного суспільства.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 95.