ПАХКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пахкоті́ти1. Містечко вже засинало, приспане тишею, яку порушувало тільки одноманітне пахкотіння двигуна електростанції (Жур., Звич. турботи, 1960, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 100.