Слово "педантично" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПЕДАНТИ́ЧНО. Присл. до педанти́чний. Ні, виходить сухо, педантично, книжно… Лілея моя, здається, я на сей раз втеряла всякий дар слова (Л. Укр., V, 1956, 345); Закрившись у своїй педантично прибраній кімнатці, поринувши в книжки, виплекав він цю самопогорду, самовпевненість, і справді вірить у свою безпомилковість! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 335); Незручно і навіть трохи педантично повчав Булгаков адвоката (Кулик, Записки консула, 1958, 211); Вова Порада.. вступає до повітряної академії. Завів суворий розпис дня і педантично дотримується режиму… (Коп., Тв., 1955, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 109.