ПЕРВИ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що первина́. Проведення Дня врожаю [на Україні в 20-ті роки] викликало шалений опір церковників. Щоб відвернути увагу трудового селянства від свята, попи влаштували по церквах освяту первинок (першого хліба) (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 99); — Нам не первинка жити в таких малих містах (Н.-Лев., III, 1956, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 119.