ПЕРЕ́БІ́Г, у, ч. Дія за знач. перебі́гти. Це ж для людства — навіть ще не вчора! Півстоліття — це ж хвилина, мить! Перебіг сліпучий метеора, ІЦо не встиг упасти і згоріть! (Рильський, Голос. осінь, 1959, 13); Крейдяні гори, снитесь ви мені, до мене приносять вас мрії нічні, по рейках далеких коліс перебіг, і місяць, заплутаний в травах густих… (Сос., Солов. далі, 1957, 95); Кошовий Кирдяга стежив за перебігом бою з явним незадоволенням (Довж., І, 1958, 241); — Я нічого не знаю про перебіг нового досліду, але переконаний у правильності свого винаходу (Собко, Справа.., 1959, 313); Застосування антибіотиків у медичній практиці вплинуло на характер перебігу ревматизму (Знання.., 12, 1966, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 125.