ПЕРЕБІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., заст. Кулачний боєць. Аж ось прийшов і перебієць, Убраний так, як компанієць, І звався молодець Дарес (Котл., І, 1952, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 126.