ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ую, уєш і діал. ПЕРЕВИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕВИ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех.
1. Бути, виявлятися більшим за певну кількість, число. Урожай пшениці, який збирає республіка, вдвоє перевищує валовий збір зерна в Аргентіні і втроє — в Австралії (Цюпа, Україна.., 1960, 102); Температура повітря в спальній кімнаті не повинна перевищувати 15-16° С (Шк. гігієна, 1954, 58); // Бути більшим за що-небудь розмірами, обсягом і т. ін. Загальна площа зледеніння земної кулі значно перевищує територію всієї Європи (Рад. Укр., 7.ІІ 1965, 2); // Виходити за встановлені норми, межі і т. ін. чого-небудь. Машина вимчала його за гратчасту браму.. Вчений дозволив собі перевищити швидкість (Рибак, Час.., 1960, 245); Він утроє перевищив за зміну свою норму (Донч., VI, 1957, 122).
2. перен. Виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у певному відношенні. Він безмірно перевищав Пету своєю відвагою (Фр., VI, 1951, 71); Хоч Стаху й називали "пискатою", та стара Кукурбиха в цьому відношенні перевищила її втроє (Вільде, Сестри.., 1958, 386); // Брати верх над ким-, чим-небудь у змаганні, суперництві і т. ін. Засоромилася зозуля, що втратила таку нагоду, аби перевищити солов’я, та й не кінчила вже свою співанку (Март., Тв., 1954, 176); В дискометанні умінням усіх Елатрей перевищив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 140); // рідко. Бути вищим за кого-небудь на зріст. Говорила Докія понурим, майже неприязним шепотом, своєю гордою, високою статтю, мов цариця, перевищаючи всіх (Коб., II, 1956, 192).
3. Користуватися правами, повноваженнями більшою мірою, ніж дозволено за посадою, становищем і т. ін. Перевищити владу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 141.