ПЕРЕДБУ́Р’Я, я, с., рідко. Відрізок часу перед бурею і стан природи в цей час. За лісом прокотився далекий грім передбур’я (Кучер, Квітує жито, 1938, 35); В насиченім пилюгою повітрі вже зловісно бриніла незвичайна, характерна для передбур’я, гаряча сухість (Гончар, Таврія, 1952, 432); * Образно. [Старицький:] Його життя в бурях… А втім, справжньої бурі він ще не дочекався. Це ще передбур’я… (Мокр., П’єси, 1959, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 165.