ПЕРЕДО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех. Доїти всіх або багатьох (корів, кіз і т. ін.). Опухали руки в доярок, доки передоять череди (Гончар, Таврія, 1952, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 174.