ПЕРЕДРА́ЖНИК, а, ч., розм. Те саме, що передра́жнювач. Зійшлися у гаю Ведмідь товстий та волохатий Та передражник Ма́лпенко Мартин (Гл., Вибр., 1957, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 175.