ПЕРЕДРА́ННІЙ, я, є, рідко. Те саме, що передранко́вий. На світ ще й не думало благословиться. У таку передранню добу люди найміцніше сплять (Морд., І, 1958, 139); Згадалась юність — тиша передрання… (Рильський, III, 1961, 293).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 176.