ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Мирний, IV, 1955, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 176.