ПЕРЕКЛАДА́ЦЬКИЙ, а, е. Стос. до перекладу (у 2 знач.) і перекладача. Діяльність М. Т. Рильського в галузі теорії та активної творчої практики перекладу становить цілу епоху в історії не лише українського перекладу, а й взагалі нашого вітчизняного перекладацького словесно-художнього мистецтва (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 33); Ленінградські лінгвісти розробили один з можливих принципів, який дозволяє автоматизувати перекладацьку працю (Наука.., 7, 1964, 10); Знання іноземних мов, зокрема французької, дало можливість Ользі зайнятися перекладацькою роботою (Кол., Терен.., 1959, 186); Досконале володіння рідним словом, уміння відчувати обидві мовні стихії [мову оригіналу і мову перекладу] в їхніх потенціях, уміння пройматися думкою й настроєм автора аж до "перевтілення" в нього — ось що таке талант перекладацький (Рад. літ-во, 5, 1966, 56); // розм. Який готує перекладачів. Перекладацький факультет.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 197.