ПЕРЕКУПНИ́Й, а́, е́. Який перекуповується ким-небудь; // перен. Який продається і купується за гроші (про почуття, людину і т. ін.); продажний. [Грицько:] Не треба мені її перекупного кохання; нехай вона ним на базарі торгує! (Стар., Вибр., 1959, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 209.