ПЕРЕМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Обмотувати, намотувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Шугалія нахиливсь до землі й почав перемотувати сукняну онучу, якою були обв’язані передки чобіт (Кучер, Трудна любов, 1960, 406); От пішла вона сестрою.. Рани хлопцям лікувати, Перемотувать бинти (Мал., Звенигора, 1959, 107); Перемотала хустку на голові, підперезалась (Сміл., Сад, 1952, 96); Треба було розібрати машину, вийняти геть якір, перемотати його (Ю. Янов., II, 1954, 170).
2. Обмотувати що-небудь інше; намотувати на що-небудь інше. Через два-три дні нитки перемотують на інші клубки при такому ж натягуванні (В’язання.., 1957, 32); Іванко не пішов додому після сеансу, а придивлявся, як стрічку перемотують.. Подавав касети, а останню частину сам перемотував (Томч., Закарп. опов., 1953, 10).
3. Обмотувати або намотувати все або багато чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 233.