ПЕРЕМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех.
1. Мочити що-небудь довше, ніж потрібно.
2. Мочити кого-, що-небудь знову, ще раз.
3. Мочити всіх, багатьох або все, багато чого-небудь; мочити кого-, що-небудь у багатьох місцях або повністю. Оверко.. зрідка коли приложиться до чарки. Хіба що перемерзне або дощ перемочить (Горд., II, 1959, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 233.