ПЕРЕМІ́РЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемі́ряти; // перемі́ряно, безос. присудк. сл. Їх [простори] сходжено крок за кроком, грунтовно переміряно ногами піхотинця (Гончар, III, 1959, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 227.