ПЕРЕНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок., ПЕРЕНЕСТИ́, есу́, есе́ш, док., перех.
1. Несучи, переміщати через що-небудь. [Явдоха:] Грицьку, а це моя сестра… Пам’ятаєш Галю, маленьку Галю, що ти було через калюжі на руках переносив (Мирний, V, 1959, 149); Мар’ян тим часом переносить косу через тин, потім перелазить сам (Стельмах, І, 1962, 650); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (Чорн., Визвол. земля, 1959, 42); // Переміщати частини тіла, тулуб через що-небудь; спрямовувати навантаження на певну частину тіла. П’ять хвилин ранкової зарядки.. Дівчина переносить на ноги всю свою вагу і повільно, що є змоги перехиляється назад (Донч., II, 1956, 137); Ще мить — хлопець випростався і, тримаючись рукою за руль водохода, переніс ногу через борт (Донч., VI, 1957, 70); // Важко, з трудом, повільно переставляти (ноги). Неначе з берлоги Медвідь виліз, ледве, ледве Переносить ноги (Шевч., І, 1963, 250).
2. Несучи, переміщати кого-, що-небудь з одного місця в інше. [Кукса:] Які гроші? [Антон:] А ті, що ви на тім тижневі переносили уночі на леваду у полив’яному глечику… (Кроп., І, 1958, 169); Ось вони — славні наші літаки радянські, що легко переносять за призначенням людей в найкоротший час! (Тич., III, 1957, 421); Карпо з Лавріном перенесли Мотрину скриню в нову хату (Н.-Лев., II, 1956, 306); Два чоловіки з волі чи з неволі Перенести каміння мали з поля (Криж., Калин. міст, 1940, 54); // Переводити (погляд). — Рибалки мої, — переносить [жінка] погляд на дітвору, що в безладді спить на голих дошках полу (Стельмах, І, 1962, 588); // Заносити звідкись (запахи, пахощі і т. ін.). Стало свіжіти, з Дніпра потягнув вітрець і з того берега переніс пахощі там квітущих [квітучих ] тополь (Вовчок, І, 1955, 317); // перен. Відкладати на інший час. І кожного разу в них лишалося багато чого недосперечаного та недорадженого, вони з жалем переносили його на наступний вечір (Гончар, IV, 1960, 80); // перен. Примушувати в думках, в уяві звертатися до інших часів або інших місць, спонукати таке звертання. Шипшини кущ у мене під вікном Цвіте блідо-рожевим, скромним цвітом І переносить в молодість мене (Рильський, Зим. записи, 1964, 59); Нехай усміхнеться серце на чужині,.. дивлячись, як ти Всю славу козацьку за словом єдиним Переніс в убогу хату сироти (Шевч., І, 1963, 19).
◊ Немо́в ві́тром перенесло́ кого, безос. — хтось дуже швидко приїхав, прибіг або прийшов куди-небудь. [Суховій:] Либонь ще й четверті півні не співали, а я вже і в Конотопі.. Немов вітром мене перенесло або невидимою силою (Кроп., V, 1959, 325).
3. Змінювати місце знаходження чого-небудь або місце, де щось відбувається, відбуватиметься. Санремосці сподівались знов карнавальних розривок, але їх перенесли в Бордігеру (Л. Укр., V, 1956, 402); Верхоріччя Уралу бідне на воду, як для великого міста, і перенесли місто сюди, де Урал багатоводніший (Тулуб, В степу.., 1964, 47); — Тут недалеко провадяться меліоративні роботи.. Мені не потрібне оце озеро, і я вирішив перенести його в парк (Смолич, І, 1958, 74); // Пересувати з одного місця на інше (будівлю). Перенести будинок; // заст. Переводити з однієї роботи, посади на іншу. Ми знали перед кінцем шкільного року, що його [вчителя] шкільна рада перенесе або цілком звільнить зі служби (У. Кравч., Вибр., 1958, 376); Пана директора народної школи перенесли на іншу посаду, до іншого міста (Март., Тв., 1954, 192).
4. Направляти що-небудь в інше місце, спрямовувати, переводити з одного на інше. — Гарматний вогонь переносимо до лісу (Стельмах, II, 1962, 195); Але вогонь уже перенесли далі, і снаряди гомоніли десь за лісом (Тют., Вир, 1964, 505); // Передавати в іншу інстанцію, перепоручати комусь іншому. [Матрона:] А може й сам ти потайний сектяр [сектант]? [Комонник:] Я б радив так не жартувати, пані!.. Бо я перенесу цю справу на суд до твого мужа (Л. Укр., II, 1951, 527); // Поширювати на кого-небудь іншого, на щось інше. В нього лишилась дочка, Саша. Всю турботу й ніжність він переніс на неї, вона зазнала всю глибочінь його батьківської любові (Донч., III, 1956, 418); // Передавати думки, почуття, красу природи і т. ін. певними засобами. Ще як усе дома було гаразд, він завжди оповідав Ользі Власівні зміст ненаписаних наступних розділів, а потім ретельно переносив усе на папір (Хижняк, Килимок, 1961, 24); Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений (Коцюб., III, 1956, 402); Кваплячись перенести на полотно теплі рожеві відсвіти сонця, які грали на блакитній і густо-синій в затінках воді та стовбурах беріз, працював він швидко (Коз., Сальвія, 1959, 197).
5. Призначати що-небудь на інший час, день.[Енн:] Через якогось американця переносити годину обіду! Це нечувано (Собко, П’єси, 1958, 108); Репетицію відмінили й тут же вирішили, що прем’єру слід перенести на наступну неділю (Дмит., Наречена, 1959, 128); [Ольга:] На вечірньому засіданні моя доповідь першою стоїть. [Павло:] Скажи, щоб перенесли на завтра (Корн., II, 1955, 161).
6. Передавати усно, поширювати новини, плітки і т. ін. Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший (Вовчок, І, 1955, 112); Знав він про всі хатні пльотки [плітки], де про що і про кого говорилось, переносив усе те далі, посердив не одну сім’ю з другою (Н.-Лев., І, 1956, 141).
7. Витримувати, перетерплювати що-небудь важке, неприємне, страждати від чогось і т. ін. Я мав грип і вже кілька днів переносив його на ногах (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 100); Імператор Никифор тяжко переніс цю втрату, дуже печалився, коли довелось ховати батька (Скл., Святослав, 1959, 385); // тільки недок.., з запереч. не. Не терпіти, дуже не любити кого-, чого-небудь. Катря кинула оком по хаті, побачила насупленого батька, грізну матір, саму не свою Соломію. Он що. Вони, виходить, навіть духу ковалівського не можуть переносити (Кучер, Прощай.., 1957, 349); Графиня не переносить ладану, і тому піп поклав у кадильницю якоїсь пахучої смоли (Донч., III, 1956, 60); // Витримувати низьку температуру. Багато видів плодових гібридів перенесли мороз і розцвіли (Довж., Зач. Десна, 1957, 243).
8. Відтворюючи що-небудь графічно, позначати в іншому місці. Жінки, раз по раз поглядаючи на дошку, переносять їх [слова] у свої зошити, невправно тримаючи загрубілими пальцями олівці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 301); Рисунки передбачають і визначають певні розміри і форму кожної деталі й виробу в цілому. Треба вміти ці рисунки перенести на площину і поверхню оброблюваного матеріалу (Стол.-буд. справа, 1957, 94): // Писати в наступному рядку те, що не вмістилося в попередньому. Переносити слова треба за певними правилами.
ПЕРЕНОСИ́ТИ див. перено́шувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 236 - 237.