ПЕРЕОБТЯ́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до переобтя́жити. Переобтяжені здобиччю, поверталися татарські загони до коша (Тулуб, Людолови, І, 1957, 157); [Бережний:] На дамбу Світловидова потрібні гори лісу. А зараз війна. Транспорт переобтяжений… (Баш, П’єси, 1958, 79); * Образно. Переобтяжений враженнями, як бджола пергою, вертається [Павло] у Князівку до тестя (Головко, II, 1957, 488).
2. у знач. прикм. Занадто, понад міру навантажений. Переобтяжений літак.. зробив.. довгий пробіг, поки злетів у повітря (Трубл., Шхуна.., 1940, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 239.