ПЕРЕОЦІ́НКА, и, ж. Дія за знач. переоці́нювати, переоціни́ти. Переоцінка основних фондів, проведена за станом на 1 січня 1960 року, дала змогу ліквідувати різнобій в оцінці однотипного устаткування, будівель і споруд (Ком. Укр., 2, 1966, 29); Мати пророкувала синові медичну кар’єру.., але екзаменів до медичного інституту Андрій не склав.. Для матері це був удар. Для Андрія теж. Але згодом він зробив переоцінку поглядів на майбутню професію (Ткач, Плем’я.., 1961, 167).
◊ Переоці́нка [всіх] ці́нностей — серйозний перегляд і зміна поглядів, уявлень і т. ін. [Терень:] А з Сльозкіним у нього давно порвано. Переоцінка цінностей. І от бачиш, почав вивчати марксизм (Мик., І, 1957, 168).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 243.