ПЕРЕПІЧА́ЙКА, и, ж., заст. Жінка, що випікає хліб, бублики і т. ін. на продаж. — Якби моя жінка не стала перепічайкою та не заробляла на паляницях, то ми з нею давно б з голоду попухли (Н.-Лев., IV, 1956, 314).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 251.